четвер, 28 листопада 2013 р.

У просторі жіночої прози

До 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської  бібліотека пропонує її найпопулярніші твори, а також в нашій бібліотеці ви маєте змогу знайти посібники її творів та творчості.

 




Ольга Кобилянська ( 1863-1942 )- видатна українська письменниця пройшла нелегкий життєвий і творчий шлях, одержима мрією про « щастя у хаті, і щастя у душі ». Майже півстоліття віддала Кобилянська літературній праці. Палко виступаючи на захист честі і гідності людини, її високого призначення на землі Кобилянська відкрила так багато цікавого, прекрасного і повчального, що і понині залишається одною з найулюбленіших письменників у читачів різного віку і національностей.

Більшість героїнь творів Ольги Кобилянської - освічені, творчі й волелюбні жінки. Такою ж сильною була і сама письменниця. У своїх творах вона порушувала проблему становлення самодостатньої жінки в суспільстві. Найвідоміші її твори - "Людина", "Царівна", "Земля" стали класикою української літератури. Останній великий твір "Апостол черні" був надрукований в Україні лише після здобуття незалежності.
Творчий спадок:

  • 1880 р. – перше оповідання “Гортенза,
  • або Нарис з життя одної дівчини”;

  • 1883 р. – оповідання “Воля чи доля”;

  • 1888 р. – повість “Лореляй”, яка у
  • 1896 році опублікована під назвою
  • “Царівна”;
  • 1892 р. – праця “Рівноправність жінок”;

  • 1894 р. – повість “Людина”;
  • 1895 р. – “Він і вона”;
  • 1896 р. – “Царівна”;
  • 1902 р. – соціально-психологічна повість “Земля”;

  • 1909 р. – лірико-романтична повість “В неділю рано зілля копала…”

  • 1917 р. – “Лист засудженого вояка до своєї жінки”, “Юда”;
  • 1923 р. – “Зійшов з розуму”;
  • 1926 – 1929 рр. – дев’ятитомне зібрання творів .

пʼятницю, 22 листопада 2013 р.

Незгасима рана України



Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти
 

 
        Голодомор 1932—33 рр. — одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя запам'ятали жахи цих років. В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року.
      Відзначаючи раз у раз річницю голодомору 1932-1933 років, ми з новою силою усвідомлюємо, що цілеспрямована злочинна акція проти українського народу не є історичним минулим. Вона й зараз болить і нагадує про себе. На передодні відзначення дня пам’яті жертв голодомору, у бібліотеці для користувачів організовано перегляд літератури із назвою: «Пам’ять буде вічною».
      Користувачам було запропоновано переглянути найновіші видання про геноцид українського народу, що містили історичні довідки 1932-1933 років, спогади очевидців, фотоматеріали.
 
Голодомор у пам'яті не згине,
Хоч важко зараз нам це все збагнуть.
Та щоб страхіття знов не повернулись,
Історію сумну Вкраїни не забудь!
 
 

неділю, 17 листопада 2013 р.

Свято аграріїв




         Пізня осінь – традиційна пора завершення сільськогосподарських робіт, а ще на цей час припадає професійне свято аграріїв.

     Тож щиро вітаємо трудівників села! Прийміть щирі й сердечні вітання з нагоди професійного свята – Дня працівників сільського господарства!

 
Щастя Вам, усмішок, щедрої долі,

Серце хай гріє людська доброта,

Втоми не знайте ні в чому й ніколи

І будьте здорові на довгі літа.

        Відзначення Дня працівників сільського господарства - це визнання державою звитяжної хліборобської праці на благо України, це хвала мозолястим рукам селян, які знають справжню ціну хлібу!
        В усі часи, як повелося з діда-прадіда, напружена хліборобська праця була і залишається визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Ваші працьовиті руки, природна мудрість, невсипуща працездатність, багатий досвід живлять сьогодні українську ниву, стверджуючи істину: якщо є урожай, то у народі – мир і спокій.
       Відомо, як нелегко сьогодні працювати на землі. Але лише завдяки Вашій наполегливій праці та умілому господарюванню досягнення в сільському господарстві останніх років стають загальновизнаними. Завдяки сільським трудівникам полиці наших магазинів все більше і більше наповнюються високоякісними українськими продуктами, а в кожній українській оселі є і хліб, і до хліба.
         Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас стороною природні стихії, а Ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!
          Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а праця відданих їй трударів буде належно поцінованою. Велика подяка вам за любов до землі, терпіння і витримку. Щастя, злагоди в кожну домівку. Нехай нива щедро колоситься, здоров’я міцніє, а трудові успіхи примножуються.
 
 У будинку культури 12 листопада пройшов святковий концерт для всіх працівників села.

середу, 6 листопада 2013 р.

День української мови та писемності.

  Одна вона у нас така -
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча
Хоч без тернового вінка.
Т.Г.Шевченко.

             
 
 Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Роками плекала її земля предків,передавала з покоління в покоління.
   Мова–найдорожчий скарб будь якого народу, це серце нації,яка робить державу сильною і високорозвиненою. Та багато жорстоких століть пережила невмируща українська мова,мужньо витерпівши наругу і найлютіші часи заборон писемності рідною мовою.Але вона вистояла,ввібравши в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше: перший голос немовляти,голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти,блакить високого неба і золото сонця пшеничних ланів,гіркоту поневіряння на чужині і відчуття піднесеності в молитві до бога за рід свій,за Україну,за мир,добро і спокій на всій планеті
               
Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

(О. Олесь)
 
Мова – це невичерпна духовна скарбниця,до якої народ безперервно докладає свій досвід,розум і почуття і як говорив Панас Мирний : «Поки жива мова в устах народу,до того часу живий і народ».
В Україні традиційно відзначають свято української писемності та мови 9 литопада. Це свято було встановлено в нашій країні ще у 1997 року,в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – ченця Києво-Печерського монастиря, давньоруського письменника та історика, творця писемної історії Київської Русі, автора одного із найдавніших (початок XII століття) літописних творів "Повісті временних літ".

Тож,плекаймо нашу мову,щоб вона вічно жила у творах видатних українських письменників та поетів,в усній народній творчості та в серці кожного українця!
Міцна хай буде вся наша родина,
Своє коріння і плекаймо,й бережім.
Хай українська мова солов’їна
Підніметься і зазвучить,як гімн.
(С.Давидова)
 
 
 
 
 

Осінь і бібліотека

                 Осінь… Скільки поезії у цьому золотаво - сонячному слові й стільки радості та смутку.
                 ЇЇ часто називають золотою , замріяною, чудовою.

           У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка з першими подихами наступних холодів зими.
ОСІНЬ

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.
Осінь - пора осінніх канікул.
 
          В дні осінніх канікул учні відпочивають від навчання…у бібліотеці! Для читачів була представлена виставка - диспут "Довколишній світ і я в ньому".



 



суботу, 12 жовтня 2013 р.

14 жовтня - День українського козацтва

 Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!..
…Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
В. Симоненко
 
 
 

14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День Українського козацтва.
                   Козаччина — доба небаченого піднесення народного духу, доба видатних державних, військових, церковних та культурних діячів — будівничих національної державності, які уславили Україну, зробили її знаною в усьому світі.
           Історики вважають, що слово «козак» має тюркське походження і означає «вільна людини», а перша згадка про козаків датована 1492 роком.
           Козацтво виникло у тяжкий для українського народу період, коли його державність була втрачена, а землі захоплені іноземними державами. Осередком козаччини стало Запоріжжя, де численні острови між рукавами Дніпра давали козакам безпеку, захист і змогу укріпитися. З XVI ст. чисельність козаків постійно зростала.
          У запорозьке (низове, січове) козацтво приймали всіх, незалежно від походження та національності. Основною умовою була православна віра. Саме вона була характерною рисою духовного життя козацтва. Тому Запорозьку Січ називали «Християнською козацькою республікою».
            Починаючи з перших років існування Запорозька Січ майже безперервно вела важку збройну боротьбу разом з усією Україною за віру і незалежність свого народу. Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо.
Перший з достовірно відомих козацьких гетьманів — князь, політичний і військовий діяч Дмитро Вишневецький (Байда), з яким Запорізька Січ вийшла на міжнародну арену як лідер боротьби східного слов'янства проти Кримського ханства і султанської Туреччини. Серед найвидатніших козацьких вождів — Самійло Кішка, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик та ін. Всі вони були видатними державними й політичними діячами, носіями ідеї незалежної, самостійної Української держави.
          Займаючи бойовий пост між турками і татарами, з одного боку, і поляками — з іншого, козаки представляли собою живий бастіон для всього українського народу.
                                        Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці, з її іконою. Окрім того, споконвіку на свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана та визначала, як козацтву жити далі.

пʼятницю, 4 жовтня 2013 р.

Відкриття стаціонарного відділення соціальної лікарні

     1 жовтня, у День людей похилого віку та День ветерана, за ініціативи голови районної державної адміністрації Лідії Семенюк відбулося урочисте відкриття реконструйованого , повністю оновленого стаціонарного відділення соціальної лікарні с. Городківка .

Захід пройшов тепло й зворушливо, адже у цей день до стаціонарного відділення завітало більше сотні гостей: керівники підприємств, установ, організацій і просто небайдужа до чужої долі громадськість.

       Виступаючи перед людьми, Лідія Семенюк відмітила, що хоча це і не є якоюсь помпезною подією, а звичайне відкриття відділення, яке позначиться на долі багатьох людей, проте вона визначальна, бо саме у малих справах бачиться велике. «Першочергове завдання Президента України - це виконання усіх необхідних соціальних програм, аби українські громадяни відчули, що держава про них піклується, аби підвищився соціальний захист населення, особливо найбільш уразливих верств населення. Хочу запевнити, що всі соціальні служби, спільно з іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування району будуть робити все, аби повніше задовільнялись потреби громадян, особливо тих, котрі найбільше цього потребують», - зазначила Лідія Павлівна. Також вона подякувала людям за працю, за все зроблене в житті, за прагнення бути корисним сім’ї, родині, державі. Побажала міцного здоров'я, душевного тепла та оптимізму.

      Тепер одинокі люди мають прекрасне приміщення із затишними кімнатами, медичними кабінетами та всім необхідним. Тут може перебувати тридцять пристарілих громадян.

Звісно свято пройшло із сердечними словами, щирими побажаннями , подарунками та піснями.

    Вітання присутні отримали і від губернатора Вінницької області, депутата обласної Ради Івана Мовчана.

          Напевно, цей день ще надовго залишиться у серці кожного, хто перебуває у цьому закладі й тих, хто його відвідав.

 

 
 

                 






Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. З книгою ми пов'язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані. Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.

 Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.
 

Всеукраїнський день бібліотек – це свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників! Це свято традиційно відзначають в Україні у вересні, що свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі бібліотека. Олесь Гончар писав: „Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова – що може бути достойнішим”.

То ж не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.

 Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож, Віри Вам у власні сили, Надії на те, що наша праця буде достойно визнана, Любові наших користувачів і Мудрості у здійсненні великих планів!


 


суботу, 13 липня 2013 р.

Відпочиваємо, читаємо, подорожуємо в бібліотеці

Відпочинок влітку - це не тільки мандрівки в природу, купання в річці та на озері, рибалка, але й походи в бібліотеку, подорожі в світ книги, та спілкування з друзями.


Так вважають користувачі бібліотеки №1 с. Городківки , а тому під час літніх канікул бібліотека сповнена дитячого гомону: хтось вибирає книгу, хтось ділиться прочитаним.

Двері бібліотеки завжди гостинно відкриті для всіх користувачів.

пʼятницю, 12 липня 2013 р.

Конституція України - святиня нашого народу



                                                                  

      28 червня 1996 р. на засіданні 5-ї сесії Верховної Ради України 2-го скликання був ухвалений основний закон нашої держави – Конституція України, яка набула чинності в той-же день. Відтоді українці щорічно відзначають цю пам’ятну дату, як державне свято – День Конституції України.

     Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрямки свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав та свобод громадян у суспільстві.

Основний закон нової вільної України, насамперед, задекларував ті демократичні перетворення, що відбулися. Він не лише своїм змістом, а самим фактом свого існування перекреслив авторитарне минуле та дав початок новій історії України.

     День Конституції ми не повинні сприймати як свято на честь нормативного акту. Ми повинні його сприймати як день затвердження наших прав і свобод. День ствердження того, − як зазначено у статті 3 Конституції України − що “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”. Важливо, що Конституція України встановила непорушність гуманістичного принципу в майбутньому: при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22).

 

До Дня Конституції України в бібліотеці було організовано пергляд літератури " Конституція України - основа правової держави"

четвер, 11 липня 2013 р.

Ласкаво просимо на блог нашої бібліотеки!!!

 
Інформація про масову та індивідальну роботу з читачами.
 
Інформація про нові надходження до бібліотеки.  
 
 
 Історія села та бібліотеки.
 
Бібліотека працює:
З 10-00 до 18-00
Обідня перерва:
З 13-00 до 14-00
Вихідний день - понеділок
 
 
До уваги користувачів такі періодичні видання:
 
 
Газети
 - Вінничина
 - Сільські новини
 - Голос України
- Порадниця
 - Добрий господар
 
Журнали
 - Моя История
 -  Будьмо здорові
 - Дім. Сад. Город.
 - Барвінок
 - Малятко
 - Однокласник